Білоруські активісти національного руху, крім походу на матч Шахтар-Бате, влаштували у Львові зустріч для тих, хто хоче дізнатися більше про їхню країну.
Молоді, симпатичні, щирі хлопці та дівчата розповідали про те, як українці надихають білорусів боротися за свої права і справедливість. Цікаво було послухати, з якими перепонами вони мусять стикатися в себе вдома. Свобода думки і свобода слова в сусідів обмежені. З цим важко миритися, адже це одні з перших в списку прав людини.
Зустріч проводилася повністю білоруською мовою. Друзі, ви приїхали в іншу країну і хочете донести до людей свою інформацію, то потрібно говорити на мові тієї країни, в якій ви знаходитесь. Звичайно, неможливо швидко вивчити іншу мову, тоді б ви могли проводити конференцію російською мовою, ми, як і ви, її добре знаємо. Тут немає нічого політичного, бо ж якби ми всі гарно розуміли, наприклад, португальську, то б її варто було обрати для проведення зустрічі. А так... половину матеріалу було важкувато зрозуміти. Ще до мінусів відношу вибір тематик. Мова, її особливості та історія були зайвими. Особливості мови будуть цікаві лише, напевно, філологам. А щодо курсу в глибини історії... Ніби ми знову опинилися на уроках в школі.
Як на мене, то краще б було зацікавити країною, її людьми, містами, природою. Стільки гарних фотографій з краєвидами Білорусі можна було показати. Використали б цікаві фото-слайди чи відеоролики, щоб спостерігаючим закортіло приїхати в Білорусь. Та навіть кадри з передачі "Орел и решка" можна було б взяти. Я б залюбки також послухала про національний одяг, подивилася б на красу національного костюму. Про традиційні свята, весільні обряди, білоруську кухню.
Мені завжди подобалися білоруси, вони великі добряки. Ще раз переконалася в тому, що цей братній народ є нам близький. Люди зі спокійним характером, сердечні та привітні. Дякую за вечір!
Немає коментарів:
Дописати коментар